Гулак-артемівський (по сцені — Артемівський) Семен Степанович [4(16) .2.1813, с. Городище, нині Київською обл., — 5(17) .4.1873, Москва], український і російський оперний співець (баритон), композитор, драматичний артист, драматург. Вчився в Київській духовній семінарії, з дитячих років співав в хорах київського митрополита, пізніше в хорі київського вікарія. У 1838 зустрівся с М. І. Глінкой, під його керівництвом готувався до діяльності оперного співця в Петербурзі, потім займався в П. Романі в Італії. У 1841 дебютував у Флорентійському оперному театрі. У 1842 увійшов до складу русявий.(російський) оперної трупи в Петербурзі, солістом якої полягав до 1864, виступаючи періодично в спектаклях італ.(італійський) опери, а також в драматичних спектаклях, в 1864—65 співав на сцені Великого театру в Москві. Р. володів сильним і красивим голосом, драматичним талантом. Партії: Руслан («Руслан і Людмила» Глінки), Мазетто («Дон Жуан» Моцарта) і ін. Композиторська діяльність Р. почалася в 1851 — музика до «Картини степового життя циганів» і вокально-хореографічного дивертисменту «Українське весілля». У 1863 на сцені Маріїнського театру в Петербурзі була поставлена опера Р. «Запоріжець за Дунаєм» (лібретто власне), в якій партію Карася виконав сам автор. У опері відбитий волелюбний дух укр.(український) народу, її образи життєві і правдиві, а музика побудована на народно-пісенному фольклорі. Р. був іншому Т. Р. Шевченка.
Літ.: Ревуцький Д., С. С. Артемовський-Гулак i його комiчна опера «Запорожець за Дунаєм», в кн.: «Запорожець за Дунаєм» [Киïв — Xapкiв] [1936]; Бернандт Р., Ямпольський І., Гулак-артемівський і його російські зв'язки, в збірці: З історії російсько-українських музичних зв'язків, М., 1956; Кауфман Л., С. С. Гулак-Артемовський, Kіïв, 1962.