Гудон, Удон (Houdon) Жан Антуан (20.3.1741, Версаль, — 15.7.1828, Париж), французький скульптор, один з найбільших майстрів европ.(європейський) портрета. У юності користувався радами Ж. Б. Пігаля . В 1764—68 пенсіонер Французької академії в Римі, де захоплювався античним мистецтвом і анатомією (анатомічна фігура «Екорше», гіпс, 1767, Школа витончених мистецтв, Париж). Популярність Р. принесла статуя «Діана» (гіпс, 1776, Музей замку Гота, ГДР(Німецька Демократична Республіка)), де аристократична витонченість моделі втілена в классицистічеських строгих формах. У подальшому Р. створив галерею життєво яскравих портретів видних представників епохи Освіти і Великої французької революції, підкресливши в їх характерах суспільно-діяльний початок, їх непересічність: бюсти Ж. Ж. Руссо (гіпс, 1778, Художній музей, Шверін), Би. Франкліна (1778) і О. Г. Мірабо (1791, обидва — теракота, Лувр, Париж); бюст (1778) і статуя (1781) Вольтера (мармур, Ермітаж, Ленінград). Портретам Р. властиві гострота і багатогранність психологічної характеристики, безпосередня обращенность до публіки, посилена експресією погляду портретіруємого. Простотою і природністю відрізняються більш ліричні дитячі і жіночі образи («Портрет дружини», гіпс, 1787, Лувр). Твори Р. залучають те жвавістю ліплення, детального опрацюванням осіб, то ясністю і узагальненістю силуету. З середини 1790-х рр. творча активність Р. різко падає. У 1805—23 викладав в Школі витончених мистецтв в Парижі.
Літ.: Giacometti G., La vie et l''oeuvre de Houdon, v. I—2, P., 1959; Rеаu L., Houdon, v. 1—2, P., 1965.
