Губкин Іван Михайлович [9(21 ) .9. 1871, с. Поздняково, нині Навашинського району обл. Горького, — 21.4. 1939, Москва], радянський геолог, творець радянської нафтової геології, академік АН(Академія наук) СРСР (1929), віце-президент АН(Академія наук) СРСР (1936), голова Азербайджанської філії АН(Академія наук) (1937). Член КПРС з 1921. Після закінчення Петербурзького гірського інституту (1910) працював в Геологічному комітеті. У 1917—18 відряджався в США для вивчення нафтової промисловості. У 1918 за пропозицією В. І. Леніна увійшов до складу Головного нафтового комітету, а з 1919 був керівником Главсланца. У 1920—25 голова Особливої комісії з вивчення Курської магнітної аномалії. З 1920 професор, з 1922 ректор Московської гірської академії, з 1930 ректор, завідувач кафедрою геології і нафтових родовищ Московського нафтового інституту. У 1925 в Державному дослідницькому нафтовому інституті заснував лабораторію по геофизичних методах розвідки, на базі якої були створені різні дослідницькі і виробничі геофизичні організації. З 1931 начальник Державного геологорозвідувального управління ВСНХ(Вища рада народного господарства). У 1930—36 голова Радого з вивчення продуктивних сил АН(Академія наук) СРСР.
Основні праці Р. присвячені геології нафти. Його роботи по вивченню генезису і умов формування нафтових родовищ Північного Кавказу послужили основою для розвитку там пошукових робіт. Р. було створено вчення про закономірності поширення і походження грязьових вулканів, встановлений їх зв'язок з нафтовими родовищами. У класичній праці «Вчення про нафту» (1932) Р. виклав свої уявлення про походження нафти, умови формування нафтових родовищ, у тому числі розробив питання первинності і вторинності нафтових покладів, міграції нафти і газу, класифікації нафтових покладів і закономірності їх розподілу.
Велику теоретичну і практичну цінність мали роботи Р. про створення нафтової бази між Волгою і Уралом. У роботі «Урало-волжськая нафтоносна область» (1940, посмертно) Р. показав промислові перспективи «Другого Баку». При безпосередній участі Р. вирішувалися найбільш важливі питання мінерально-сировинної бази комбінату Уралою-коваля, Караганди, Алтая, проблеми індустріального розвитку Сибіру, Далекого Сходу, Закавказзі. Великі заслуги Р. в організації перших в СРСР кафедр по різних розділах науки про нафту, в створенні наукової школи геологів-нафтовиків. У 1937 був вибраний президентом 17-ої сесії Міжнародного геологічного конгресу, проходівшей в Москві. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Нагороджений орденом Леніна і орденом Трудового Червоного Прапора.
Ім'я Р. привласнене місту в Білгородській області, інституту геології АН(Академія наук) Азербайджанській РСР, Московському інституту нафтохімічної і газової промисловості. У 1949 АН(Академія наук) СРСР встановила грошову премію імені І. М. Губкина.
Соч.: Ізбр. соч.(вигадування), т. 1—2, М. — Л., 1950—1953 (є бібл. праць Р. і літ.(літературний) про нього).
