Гріцюс Аугустінас Людовіч (р. 25.12.1899, село Шюпіляй, нині Шауляйського району), литовський радянський письменник, заслуженого на діяча мистецтв Литовської РСР (1954). Перша збірка гумористичних розповідей «Чинчи-бе-ріс» вийшов в 1925. У 1928—31 видав збірки сатиричних розповідей і фейлетонів, а також комедію «Паланга» (1931), в яких висміяв різні сторони побуту і мораль буржуазії. За радянських часів в п'єсах «Осколки» (1948), «Напередодні» (1951) малював класову боротьбу в останні дні панування буржуазії і в перші післявоєнні роки. Краща п'єса «Жарке літо» (1955) змальовує ідейну еволюцію старої інтелігенції під час будівництва нового життя в Литві. У сатиричних комедіях «Сівши і жнива» (1962), «Було, було, як не було» (1963) змальовано колгоспне життя. За сценарієм Р. поставлена кінокомедія «Індики» (1959). Збірка розповідей «Люди» (1960) містить живі картини сільського побуту. Виступає як перекладач і нарисовець. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Соч.: Liepto galas. Skeveldros, Vilnius, 1951; Karšta vasara. Išvakares, Vilnius, 1955; Zmones. Apsakymai, Vilnius, 1960; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Жарке літо, М., 1957; Люди. Розповіді, М., 1962.
Літ.: Нарис історії литовської радянської літератури, М., 1955; Lietuvių literatūros istorija, t. 4, Vilnius, 1968.
