Грільпарцер Франц
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Грільпарцер Франц

Грільпарцер (Grillparzer) Франц (15.1.1791, Відень, — 21.1.1872, там же), австрійський драматург. Вивчав право у Відні, поєднував літературну діяльність з державною службою. У 1856 вийшов у відставку, подорожував по Європі. У 1826 познайомився с І. Ст Гете, в 1836 в Парижі — з Л. Берне, що високо оцінив першу значну драму Г.— «трагедію долі» «Прамати» (1817), і з Р. Гейнеа. Був іншому Л. Бетховена. Р. — основоположник нової австрійській драматургії. Творчість його пройнято протестом проти реакційного феодально-бюрократичного режиму канцлера Меттерніха і духу егоїзму капіталістичного суспільства, що складається. Тому багато драм Р. заборонялися цензурою або вороже зустрічалися буржуазною публікою (комедія «Горе брехунові», 1838). Але світогляд Р. суперечливий: він не бачив сил, здатних протистояти ненависною йому старій Австрії, і під час Революції 1848—49 в Германії виявився на стороні уряду.

  Традиції просвітницького класицизму поєднуються в Р. з романтизмом і реалізмом, ясність і строгість класичної композиції — з романтичним ліризмом, символікою, палкою фантастикою і барвистістю масових сцен. У трагедії «Сафо» (1818) Р. малює трагічну несумісність мистецтва і життя. У «Хвилях морить і любові» (1831) відстоює свободу природного потягу проти релігійного аскетизму. У п'єсах «Велич і падіння короля Оттокара» (1825), «Сон — життя» (1834) і ін. розвінчує прагнення до влади, завоювань, культ сильної особи, прообразом якої послужив Наполеон. У «Лібуше» (1844) виражена гуманістична мрія про майбутнє суспільство. Серед новел Р. виділяється «Бідний музикант» (1848) — про долю пригноблюваної людини з народу.

  Соч.: Sämtliche Werke, Bd 1—42, Ст, 1909—48; у русявий.(російський) пер.(переведення)— П'єси. Вступ. ст. і прим.(примітка) Е. Еткинда, М.— Л., 1961: [Новели], у кн.: Австрійська новела XIX ст, М., 1959.

  Літ.: Енгельс Ф., [Лист] Ф. Греберу, 9 дек.(грудень) 1839—5 февр.(лютий) 1840, в кн.: Маркс До. і Енгельс Ф., З ранніх творів, М., 1956, с. 336; Мерінг Ф., Літературно-критичні статті, т. 2, М. — Л., 1934; Азадовський До., Грільпарцер і його зарубіжні критики, «Питання літератури», 1968 № 12; Мüller J.,F Grillparzer Stuttg., 1963; Naumann W., F. Grillparzer. Das dichterische Work, 2aufl., Stuttg. — [u. а.] [1967]; Wells G. A., The plays of Grillparzer, L. — [a.o.j [1969].

  Г.С. Слободкин.

Ф. Грільпарцер.