Грібачев Микола Матвєєвіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Грібачев Микола Матвєєвіч

Грібачев Микола Матвєєвіч [р.6(19). 12.1910, с. Лопуше, нині Брянського району Брянської обл.], російський радянський письменник і громадський діяч. Член КПРС з 1943. Головний редактор журналу «Радянський Союз» (1950—54 і з 1956). Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Автор віршованих збірок північний «Захід» (1935), «По дорогах війни» (1945) і ін. Широку популярність Р. принесли поеми «Колхоз “Большевік”» (1947) і «Весна в “Победе”» (1948), удостоєні Державній премії СРСР (1948, 1949). Р. належать збірки розповідей «Серпневі зірки» (1958), «Нічна гроза» (1964), «Любов моя очманіла» (1967), розповідь «Білий ангел в полі» (1967). Виступає як публіцист на міжнародні теми і з полемічними статтями по питаннях сучасної літератури. Для публіцистики Р. характерні злободенність, наступательность в боротьбі з буржуазною ідеологією, глибока увага до народного життя. Р. — кандидат в член ЦК КПРС (з 1961). Депутат Верховної Ради РРФСР 5—8-го скликань; секретар правління СП(Збори постанов) СРСР(Союз письменників СРСР) (з 1959). Ленінська премія (1960). Нагороджений орденом Жовтневої Революції, 6 ін. орденами, а також медалями.

  Соч.: Ізбр. проїзв.(твір). т. 1—3, М., 1960; Орбіта століття, М., 1961; Йду. Вірші і поеми, М., 1962; Полеміка. Статті і нотатки про літературу, М., 1963; Сталь і міль, М., 1963; Вірші і поеми, М., 1964; Світло, тіні, дорога, М., 1966; Любов, і тривога, і бій. Вірші, М., 1966; А вона крутиться... Публіцистика, М., 1966; І вітер з чотирьох сторін..., М., 1968; Вибір століття. Публіцистика, М., 1969.

  Літ.: Тутушкин А. (сост.), Н. М. Грібачев. Пам'ятка читачеві, Брянськ, 1952; Лебедева І., Про поезію Н. Грібачева, Брянськ, 1957; Привалів Би. А., Микола Грібачев. Крітіко-біографічній нарис, М., 1962; Балуєв Би., Публіцистика Н. Грібачева, М., 1965; Ільін Ст, Микола Грібачев. Гнів і ніжність, М., 1968.

  Ст М. Літвінов.

Н. М. Грібачев.