Грошові накопичення соціалістичних підприємств і господарських організацій, вартісне вираження створеного додаткового продукту. Представляють грошові кошти підприємств і організацій в двох основних формах: прибули і податку із звороту. Мають в своїй основі чистий дохід, вироблений в галузях народного господарства. Наявність двох основних форм Д. н. обумовлено принципами госпрозрахунку і завданням забезпечення державного бюджету регулярними доходами, що рівномірно поступають. Будучи однотипними по своїй економічній природі, прибуток і податок із звороту відрізняються по характеру використання і впливу на госпрозрахункову діяльність підприємств. Прибутком є чистий дохід даного підприємства. Вона тісно пов'язана з госпрозрахунковою діяльністю підприємства і виражає фінансові результати роботи. Значною мірою прибуток використовується на розширення виробництва і утворення фондів економічного стимулювання на підприємстві. Податок із звороту безпосередньо звертається в дохід державного бюджету. Як виняток, 50% вступів податку із звороту можуть бути використані на погашення банківського кредиту, отриманого на розширення виробництва товарів народного вжитку при недоліку засобів фонду розвитку виробництва і прибутку від реалізації вказаних товарів. Процес формування Д. н. у галузях народного господарства має особливості. У промисловості Д. н. встановлюються як різниця між виручкою (обчисленій в оптових цінах промисловості) і повною собівартістю продукції; у будівництві — у розмірі 6% від суми прямих витрат на будівельно-монтажні роботи, що заздалегідь включаються в кошторис у вигляді накопичень; у торгівлі — як різниця між реалізованим накладенням (сума знижок і націнок) і витратами звернення. На багатьох промислових підприємствах, а також в радгоспах і в підрядних будівельно-монтажних організаціях Д. н. виступають лише у формі прибутку. Д. н. — основне джерело фінансування витрат по розширенню соціалістичного виробництва. Зростання Д. н. відбувається швидкими темпами на основі неухильного зростання суспільного виробництва і підвищення його ефективності (див. таблиці.).
Збільшення Д. н. супроводиться істотними змінами в їх структурі. Якщо в 1940 на долю прибутку доводилося менше 25%, в 1950 близько 20% Д. н., то починаючи з 1966 прибуток перевищує розміри податку із звороту і в 1971 склала понад 60% загальної суми Д. н.
Важливим показником збільшеної інтенсивності виробництва є підвищення долі Д. н. у національному доході. Питома вага Д. н. у національному доході, створеному в промисловості, піднявся з 61,5% в 1960 до 63,4% в 1970. Головні чинники зростання Д. н. — зниження витрат виробництва на основі впровадження досягнень науки і техніки, підвищення продуктивності праці і економії матеріальних витрат, прискорення темпів реалізації продукції. Істотний вплив на розмір Д. н. надають якість і асортимент вироблюваної продукції. Д. н. складають міцну основу доходів державного бюджету. Питома вага вступів платежів з прибутку і податку із звороту в загальній сумі доходів бюджету збільшилася з 65,3% в 1950 до 68% в 1972.
Грошові накопичення соціалістичних підприємств і господарських організацій (окрім колгоспів) в СРСР, млрд. крб.
