Громів Михайло Михайлович [р. 12(24) .2.1899, Тверь, нині Калінін], генерал-полковник авіації (1944), Герою Радянського Союза (28.9. 1934), заслуженого на льотчика СРСР, професора (1937). Член КПРС з 1941. Народився в сім'ї лікарки. Закінчив теоретичні курси ним. Жуковського при Вищому технічному училищі (1917). З 1918 в Радянській Армії, закінчив школу льотчиків (1918) і брав участь в Громадянській війні на Східному фронті. Після війни був інструктором-льотчиком і льотчиком-випробувачем. У 1934 за встановлення світового рекорду дальності по замкнутій кривій на відстань понад 12 тис. км. удостоєний звання Героя Радянського Союзу. У 1937 разом з А. Б. Юмашевим і С. А. Даніліним зробив переліт Москва — Північний полюс — США. У 1940—1941 начальник льотно-дослідницького інституту. З грудня 1941 брав участь у Великій Вітчизняній війні в посадах командира авіадивізії (до лютого 1942), командувача ВПС(військово-повітряні сили) фронту (лютий — травень 1942) Калінінського, командувача 3-ої (до травня 1943) і 1-ої (до червня 1944) повітряними арміями. З липня 1944 начальник Головного управління бойової підготовки фронтової авіації, з 1946 заступник командувача Далекою авіацією. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го і 2-го скликань. Нагороджений 3 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 2-ої міри і Вітчизняної війни 1-ої міри, 3 орденами Червоної Зірки і медалями. Р. — перший з сов.(радянський) льотчиків, що отримав винагороду Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) — медаль де Лаво (1937).
