Громико Андрій Андрійович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Громико Андрій Андрійович

Громико Андрій Андрійович [р.5(18) .7. 1909, д. Старі Громики, нині Гомелською обл.], радянський державний і партійний діяч, Герою Соціалістичного Труда (1969), доктор економічних наук (1956). Член КПРС з 1931. Народився в селянській сім'ї. У 1932 закінчив економічний інститут. У 1936—39 старший науковий співробітник інституту економіки АН(Академія наук) СРСР. З 1939 завідувач Відділом американських країн НКИД, радник посольства СРСР в США, з 1943 посол в США і одночасно посланець в Республіці Куба, з 1946 постійний представник СРСР в Раді Безпеки ООН(Організація Об'єднаних Націй) і одночасно заступник міністра закордонних справ СРСР. У 1949—52 перший заступник міністра закордонних справ СРСР. З червня 1952 посол у Великобританії. З квітня 1953 перший заступник міністра, в лютому 1957 міністр закордонних справ СРСР. Очолював делегації СРСР на конференції в Думбартон-Оксе (1944) по створенню ООН(Організація Об'єднаних Націй) і неодноразово на сесіях Генеральної Асамблеї ООН(Організація Об'єднаних Націй); брав участь в роботах Кримської і Потсдама конференцій глав урядів СРСР, США і Великобританії (1945), в нарадах Політичного консультативного комітету держав — учасників Варшавського договору, а також у ряді ін. міжнародних конференцій і нарад. Автор наукових праць по питаннях міжнародних відносин, голова комісії з виданню дипломатичних документів. На 19-м-коді з'їзді КПРС був вибраний кандидатом в член ЦК партії, з 20-го з'їзду — член ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го, 5—8-го скликань. Нагороджений 5 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.

А. А. Громико.