Гречко Андрій Антонович [р. 4(17). 10. 1903, село Голодаєвка, нині Куйбишево Матвєєво-курганного району Ростовської обл.], Маршал Радянського Союза (1955),Герой Радянського Союзу (1.2.1958). Член КПРС з 1928. Народився в сім'ї селянина. У Радянській Армії з 1919, брав участь в Громадянській війні у складі 1-ої Кінної армії. Закінчив кавалерійську школу (1926), Військову академію ним. Фрунзе (1936) і Військову академію Генштабу (1941). Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 командував 34-ою кавалерійською дивізією, з січня 1942—5-м-код кавалерійським корпусом на Південному фронті. У квітні — серпні 1942 командувач 12-ою армією, яка вела оборонні бої в Донбасі і на Північному Кавказі, у вересні — грудні 1942 командувач 47-ою і 18-ою арміями на новоросійському і туапсинськом напрямах. У січні — жовтні 1943 командував 56-ою армією, що брала участь в звільненні Північного Кавказу. З жовтня 1943 заступник командуючого 1-м-коду Українським фронтом. З грудня 1943 до кінця війни командувач 1-ою гвардійською армією, що брала участь в звільненні України, Польщі і Чехословакії. У 1945—53 командувач військами Київського військового округу, в 1953—57 головнокомандуючий Групою радянських військ в Германії. З листопада 1957 1-й заступник міністра оборони СРСР і головнокомандуючий Сухопутними військами. З квітня 1960 1-й заступник міністра оборони СРСР і з липня 1960 по липень 1967 одночасно головнокомандуючий Об'єднаними озброєними силами країн Варшавського договору. З квітня 1967 міністр оборони СРСР. Кандидат в член ЦК КПРС (1952—61), член ЦК КПРС (з 1961). Депутат Верховної Ради СРСР 2—8-го скликань. Нагороджений 5 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-ій мірі, 2 орденами Кутузова 1-ої міри, орденами Суворова 2-ій мірі, Богдана Хмельницького 1-ій мірі, багатьма іноземними орденами, а також медалями.
Соч.: Битва за Кавказ, 2 видавництва, М., 1969; Через Карпати, М., 1970.
