Гренгор Пьер
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гренгор Пьер

Гренгор (Gringore), Гренгуар (Gringoire) Пьер [близько 1475, ймовірно, Тюрі-Аркур (депутат Кальвадос), — 1538, ймовірно, Лотарінгия], французький драматург, памфлетист і поет. Співчутливо змальовував городян (поема «Замок праці», 1499). Автор памфлетів проти римської курії. Популярність придбали його маленькі комічні п'єски (т.з. соті), що носили гострий політичний характер: «Надія світу» (1510), «Гра про принца дурнів і безглуздої матері» (1512) і ін., що висміювали римського папу Юлія II. Р. — автор історичної містерії «Житіє святого Людовика». Пізніше перейшов в табір реакції. У поемі «Геральдика єретиків» (1524) виправдовував інквізицію.

  Соч.: Œuvres complètes, v. 1—2, P., 1858—77; у русявий.(російський) пер.(переведення), у кн.: Хрестоматія по історії зарубіжного театру, т. 1, М., 1953, с. 144—46.

  Літ.: Oulmont З h., Pierre Gringore, P. 1911; Dittmann W., Pierre Gringore als Dramatiker, B., 1923 (Romanische Studien, hrsg. von E. Ebering, H. 21, є бібл.).

  І. А. Лілєєва.