Грендаль Володимир Давидовіч [22.3(3.4). 1884, Свеаборг, — 16.11.1940, Москва], радянський учений-артилерист, генерал-полковник артилерії (1940), професор (1939). Закінчив Михайлівську артилерійську академію (1911). Учасник 1-ої світової війни, полковник. У 1918 добровільно вступив в Червону Армію. Під час Громадянської війни інспектор артилерії Південного (1918—19) і Південно-західного (1920) фронтів. Після війни начальник артилерії Київського і Петрограду військових округів (1923—24), заступник інспектора артилерії РККА (1925—1934). У 1935—37 на викладацькій роботі у Військовій академії ім. Фрунзе. З січня 1938 заступник начальника Головного артилерійського управління (ГАУ) і голова Артилерійського комітету ГАУ. Брав участь в радянсько-фінляндській війні 1939—40 як представник ГАУ, командир оперативної групи військ і командувача 13-ою армією. Автор багатьох робіт по стрілянині і бойовому вживанню артилерії. У розробленій під керівництвом Р. праці «Артилерія в основних видах бою» (1940) були виражені найбільш прогресивні погляди на роль і значення артилерії в майбутній війні і висловлені практичні рекомендації по її бойовому вживанню, що мало велике значення в ході Великої Вітчизняної війни 1941—45. Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Червоної Зірки і медаллю.
Соч.: Уточнена стрілянина, М., 1925; Вогонь артилерія, М.. 1926: Польова служба артилерійського командування і штабів, М., 1927 (совм. з Бржевським І.).
