Гращенков Микола Іванович [13 (26) .3. 1901, село Заборье, нині Хиславічеського району Смоленської обл., — 8.10. 1965, Москва], радянський невролог, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1939), академік АН(Академія наук) БССР (1947; президент в 1947—51) і АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1944). Член КПРС з 1918. Закінчив медичних факультет Московського університету (1926). З початку 1930-х рр. керував поруч науково-дослідних медичних установ, в 1937—39 перший заступник наркома охорони здоров'я СРСР. Основні роботи по фізіології і патології органів чуття, діенцефальній патології, електрофізіології, травматичні і інфекційні (кліщовий і комариний енцефаліт) захворюванням центральної нервової системи. Детально вивчив і описав газову гангрену мозку, запропонував комплексні методи терапії вогнепальних поранень хребта. Заступник Генерального директора Усесвітній організації охорони здоров'я (1959—61). Нагороджений орденом Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Анаеробна інфекція мозку, М., 1944 (бібл.); Багатотомне керівництво по неврології, т. 1—8, М., 1959—63.
Літ.: Микола Іванович Гращенков. [Некролог], «Журнал невропатології імені С. С. Корсакова», 1966, т. 66 № 1.
