Гофман (Hofman) Іосиф (Юзеф) (20.1.1876, Підгужі, поблизу Кракова, — 16.2.1957, Лос-Анджелес), польський піаніст, педагог і композитор. Учень М. Мошковського і А. Р. Рубінштейна. З 1898 жив в США, в 1924—38 професор і директор Музичного інституту Кертіс у Філадельфії. Концертував в 1894—1946; у Росії — в 1896—1913 (майже щорік).
Р. — один з найбільших піаністів світу. Його гра при бездоганній майстерності і технічному блиску відрізнялася поєднанням класичної ясності з романтичною поетичністю. Репертуар Р. був виключно обширний; з особливим успіхом виконував п'єси Ф. Шопена, Р. Шумана, Ф. Мендельсона, Шуберта — Аркуша, а також Мошковського. Автор музичних вигадувань, головним чином салонових п'єс. Написав книгу про фортепіанне виконання, що містить спогади про А. Г. Рубінштейне, — «Фортепіанна гра. Відповіді на питання про фортепіанну гру» (1915, русявий.(російський) пер.(переведення) 1961).
Літ.: Коган Р.. Іосиф Гофман, «Радянська музика», 1956 № 12; його ж, Питання піанізма. Ізбр. статті, М., 1968; Барінова М. Н., Спогади про І. Гофмане і Ф. Бузоні, М., 1964.
