Гофман (Hoffmann) Макс (25. 1. 1869, Хомберг, — 8. 7. 1927, Бад-Рейхенхалль), німецький військовий діяч і письменник, генерал-майор. Закінчив Академію Генштабу (1901), служив в розвідувальному управлінні Генштабу. У 1904—05 в німецькій військовій місії при 1-ій японській армії під час російсько-японської війни. На початку 1-ої світової війни 1914—18 генерал-квартирмейстер 8-ої армії, в період Східно-прусської операції 1914 виступив проти відходу за Віслу і значною мірою сприяв організації розгрому 2-ої російської армії. У 1914—16 генерал-квартирмейстер штабу Східного фронту, з серпня 1916 начальник штабу головнокомандуючий Східним фронтом. У грудні 1917 — лютому 1918 був фактичним главою німецької делегації під час мирних переговорів з Радянською Росією в Бресті. Займаючи різко антирадянську позицію, був в той же час прибічником укладення миру з Росією для досягнення перемоги на Заході. У серпні 1918 пропонував почати війну проти Радянської Росії. З листопада 1918 головнокомандуючий Східним фронтом. У 1919 намагався організувати німецьку військову інтервенцію до Росії. З 1920 у відставці. Проявив себе як авантюрист профашистського толку. У своїх роботах по історії 1-ої світової війни критикував німецьке командування за те, що воно нібито упустило перемогу.
Соч.: Tannenberg. Wie es wirklich war, Ст, 1926; у русявий.(російський) пер.(переведення): Війна упущених можливостей, М. — Л., 1925; Записки і щоденники. 1914—1918, Л., 1929.
