Горецкий Максим Іванович [6(18) .2.1893—20.3.1939], білоруський радянський письменник, літературознавець. Род. у дер.(село) Мала Богатьковка, нині Мстіславського району Могильовської області БССР. Друкуватися почав в газеті «Наша нiва» в 1912. Автор розповідей з білоруського кріпосного побуту (збірка «Досьвiткi», 1926), повістей «Антон» (1918), «Дві душі» (1919), документально-художніх записок «На імперіалістичній війні» (1914—19 опубл.(опублікований) 1926), романа «Віленськие комунари» (1931—32, опубл.(опублікований) 1963). Р. належать перша «Історія білоруської літератури» (1920), короткий «російсько-білоруський словник» (1918), «білорусько-російський словничок» (1919, 3 видавництва, 1925).
