Гордльовський Володимир Олександрович [25.9(7.10) .1876, Свеаборг, — 10.9.1956, Москва], радянський востоковед-тюрколог; фахівець з турецької мови, літератури, фольклору і історії Туреччини, академік АН(Академія наук) СРСР (1946). Закінчив Лазаревський інститут східних мов (1899) і історико-філологічний факультет Московського університету (1904). З 1907 викладав турецьку мову і історію турецької літератури в Лазаревськом інституті (пізніше реорганізованому в Московський інститут сходознавства); у 1918—48 — професор цього інституту. Потім керував сектором мови і літератури країн Близького і Середнього Сходу інституту сходознавства АН(Академія наук) СРСР. Автор «Граматики турецької мови» (1928), редактор першого «турецько-російського словника» (1931). Найважливіші праці Р. по історії — монографія «Держава Сельджукидов Малій Азії» (1941), що містить великий фактичний матеріал по економічній і соціальній історії Близького і Середнього Сходу 11—13 вв.(століття), а також роботи «Внутрішнє полягання Туреччини в 2-ій половині 16 в.» (1940), «З життя цехів в Туреччині» (1927) і ін. Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора.
Соч.: Ізбр. соч.(вигадування), т. 1—4, М., 1960—68.
Літ.: Бертелье Е. Е., Ст А. Гордльовський, в кн.: Академікові В. А. Гордльовському до його 75-ліття, М., 1953; його ж, Ст А. Гордльовський, «Короткі повідомлення інституту сходознавства», 1956 № 22.
