Гордов Василь Миколайович [30.11 (12.12) .1896—12.12.1951], радянський воєначальник, генерал-полковник (1943), Герою Радянського Союза (6.4.1945). Член КПРС з 1918. Народився в с. Матвєєвка, нині Мензелінського району Татарської АССР, в селянській сім'ї. З 1915 брав участь в 1-ій світовій війні старшим унтер-офіцером. У 1917 вступив в Червону Гвардію, а потім в Червону Армію. Під час Громадянської війни командував ротою, батальйоном, полком. Закінчив курси «Постріл» (1925 і 1927), Військову академію ім. М. В. Фрунзе (1932), командував дивізією і був начальником штабу військового округу. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945 був начальником штабу і командувачем 21-ою армією (червень — вересень 1941 і жовтень 1941 — червень 1942), командуючим Сталінградським фронтом (23 липня — 12 серпня 1942), командувачем 33-ої (жовтень 1942 — березень 1944) і 3-ої гвардійської (квітень 1944 — травень 1945) арміями. Брав участь в боях на Південно-західному фронті, в Сталінградській битві, на Західному фронті, в звільненні України і Польщі, в Берлінській операції. Після війни командував військами Пріволжського військового округу. Нагороджений 2 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, 3 орденами Суворова 1-ій мірі, орденами Кутузова 1-ої міри, Червоної Зірки і медалями.
