Горбатов Олександр Васильович [р. 9(21) .3.1891, село Похотіно, нині Палехського району Івановської області], радянський воєначальник, генерал армії (1955), Герою Радянського Союза (10.4.1945). Член КПРС з 1919. Народився в селянській сім'ї. З 1912 в армії, брав участь в 1-ій світовій війні 1914—18 унтер-офіцером в кавалерії. У Радянській Армії з серпня 1919, учасник Громадянської війни. Закінчив кавалерійські курси удосконалення комскладу (1926) і курси удосконалення вищого комскладу (1930), командував кавалерійським полком, бригадою і дивізією. Під час Великої Вітчизняної війни брав участь в боях на Південно-західному, Донському, Сталінградському, Брянськом, Центральному, 1-м-код і 2-м-код Білоруських фронтах в посадах заступника командира корпусу (липень 1941), командира стрілецької дивізії (жовтень 1941 — червень 1942), інспектора кавалерії фронту (червень — жовтень 1942), заступника командувача армією і командира корпуси (жовтень 1942 — червень 1943), з липня 1943 командував 3-ою армією, що брала участь в Курській битві, битві за Дніпро, звільненні Білорусії і Польщі, в боях в Східній Пруссії. З червня 1945 був комендантом Берліна, потім командував військами Воздушнодесантнимі. У 1954—1958 командувач військами Прибалтійського військового округу. З 1958 військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів. Кандидат в члени ЦК КПРС в 1952—61. Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань. Автор мемуарів «Годи і війни» (1965). Нагороджений 3 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-ій мірі, орденом Суворова 2-ій мірі, орденами Кутузова 1-ої і 2-ої мір, 2 орденами Червоної Зірки, декількома іноземними орденами і медалями і почесною зброєю — пістолетом із золотим зображенням Державного герба СРСР.
