Гончарів Леонід Єгорович [19.2(3.3) .1885, Кронштадт, — 25.5.1948, Ленінград], радянський учений, фахівець після тактика ВМФ(військово-морський флот), віце-адмірал (1940), доктор військово-морських наук (1941), професор (1927), заслуженого на діяча науки і техніки РРФСР (1944). У 1903 закінчив Морський корпус. Служив на Балтійському флоті. Брав участь в російсько-японській війні на крейсері «Ріон». Закінчив Артилерійський офіцерський клас (1909) і Морську академію (1912), викладав в академії. Учасник 1-ої світової війни 1914—18, служив в штабі Балтійського флоту, командував есмінцем, капітан 1-го рангу (1917). З липня 1917 начальник відділу Морського Генштабу. З 1918 професор Морської академії. У 1920 начальник сполучених класів комскладу флоту, начальник відділу (з 1923 кафедри) зброї Морської академії. З 1930 начальник кафедри тактичних властивостей бойових засобів. Автор праць по бойових засобах, різних видах зброї. Державна премія СРСР (1943). Нагороджений орденом Леніна, орденами Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки і медалями.
