Гончарів Андрій Олександрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гончарів Андрій Олександрович

Гончарів Андрій Олександрович (р. 2.1.1918, село Синіци Московської області), радянський режисер, народний артист СРСР (1977). Член КПРС з 1943. У 1941 закінчив ГИТІС(Державний інститут театрального мистецтва імені А. Ст Луначарського). Працював в 1-м-коді фронтовому театрі СОТ, Московському театрі Сатири (1944—51), Московському театрі ім. Ермолової (1951—56). У 1958—67 головний режисер Московського драматичного театру, з 1967 — Московського театру ним. Маяковського. Серед спектаклів: «Одруження Белугина» Островського і Соловьева (1945), «Європейська хроніка» Арбузова (1953), «Біг» Булгакова (1966, 1978), «Діти Ванюшина» Найденова (1969), «Марія» Салинського (1970), «Людина з Ламанчи» Вассермана і Деріона (1972), «Банкрот, або Свої люди — порахуємося» Островського (1974), «Та є здоровою королева, віват!» Болта (1977) і ін. З 1962 викладає в ГИТІС(Державний інститут театрального мистецтва імені А. Ст Луначарського) е (з 1966 професор). Державна премія СРСР (1977), Державна премія РРФСР ім. К. С. Станіславського (1972).