Гонорій Флавій (Flavius Honorius) (384, Константинополь, — 423, Равенна), імператор Західної Римської імперії з 395. Син Феодосія I. Фактично імперією управляли спочатку (до 408) полководець Стіліхон, потім придворні: Олімпій, Іовій і Констанций. У правління Р. вестготами на чолі з Аларіхом I був узятий Рим (410) і мали місце крупні повстання (407—410) в провінціях (Галію, Фракия, Африка) і Італії.
