Гоміашвілі Олександр Костянтинович [р. 2(15) .7.1911, с. Казбеги], грузинський радянський поет. Член КПРС з 1939. Народився в селянській сім'ї. Закінчив Тбіліський університет в 1933. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Друкуватися почав в 1929. У 1931 опублікував цикл віршів «Гімн андезиту» про нове життя горців. Боротьба німецьких прогресивних сил під керівництвом Комуністичної партії проти гітлерівців показана в поемі «Знову звуть Германію» (1933). Особливу популярність придбали балади Г. Ему належать збірки: «Вірші» (1937), «Дарьял» (1940), «Балади» (1946), «Вірші і балади» (1960), «Мати моєї обителі» (1961), «Вибране» (1961), «Вірші» (1967). Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Ізбр. вірші, Тб., 1950; Вірші і балади, М-код.,1958; Балада Дарьяльськая, М., 1962; Орлина пошта, Тб., 1962.
