Голосіння, плач, крик, жанр народнопоетичної творчості. П. відомі у багатьох народів світу. Були широко поширені у фольклорі дореволюційної Росії. Виконувалися переважно жінками — професійними вопленніцамі і рядовими плакальниками. Відомі похоронні, весільні, рекрутські і побутові П. Лучшие зразки севернорусських П. були записані від І. А. Федосової і Н. С. Богданової із Заонежья. За радянських часів були створені проникливі плачі про В. І. Леніне і С. М. Кирове.
Літ . і тексти: Голосіння Північного краю, зібрані Е. Ст Барсовим, ч. 1—4, М., 1872—85; Голосіння. [Вступ. ст. і прімеч. До. Ст Чистова. Підгот. тексту Б. Е. Чистовий], Л., 1960; Російська народно-побутова лірика. Голосіння Півночі. У записах В. Г. Базанова і А. П. Разумової, М. — Л., 1962.
