Прішвін Михайло Михайлович [23.1(4.2) .1873, маєток Хрущево, нині район Єльця Липецької області, — 16.1.1954, Москва], російський радянський письменник. Народився в купецькій сім'ї. Вчився в Ризькому політехнікумі (1893—97). За участь в марксистських кухлях був арештований. Закінчив агрономічне відділення Лейпцігського університету (1902). Під час 1-ої світової війни військовий кореспондент, в 1917—18 публіцист, в 1918—1922 сільський вчитель. Почав друкуватися в 1898. Перша розповідь опублікована в 1906. Працював агрономом. Ряд поїздок П. лягли в основу його путніх нарисів. Поетичність, виняткова спостережливість, достовірність в описі природи і побуту властиві його «північним» книгам: «У краю неляканих птиць» (1907), «За чарівним колобком» (1908), повістям і розповідям «Чорний араб» (1910), «Славна бубна» (1913). У збірці «В стенів граду невидимого» (1909) відчутно вплив декадансу. Нариси, розповіді, фенологічні новели П. («Черевики», 1923, «Джерела Берендея», 1925—26, і ін.) малюють нові риси «обличчя самого життя». Ліричну прозу П. (повість «Женьшень», перша назва — «Корінь життя». 1933; поема в прозі «Фацелія», 1940; цикл мініатюр «Лісовий капіж», 1943) пронизує філософський заклик до «творчої поведінки відносно життя»; пізнання природи в П. нерозривно пов'язане з усвідомленням соціально-етична суть людини. Подібна єдність властива історичною і сучасним картинам романа-казки «Осударева дорога» (опубліковане 1957), казки-бувальщина «Комора Сонця» (1945), повісті-казки «Корабельна гущавина» (1954), а також автобіографічному роману «Кащєєва ланцюг» (1960, початий в 1923) і ін. П. — співець російської природи, поет-філософ, тонкий і своєрідний стиліст. Багато творів П. увійшли до золотого фонду радянської дитячої літератури, перекладені іноземною мовою. Нагороджений 2 орденами.
Соч.: Собр. соч.(вигадування) [Вступ. ст. М. Горького і ст. Н. Замошкина], т. 1—7, М. — Л., 1927—30; Собр. соч.(вигадування) [Вступ. ст, До. Паустовського], т. 1—6, М., 1956—57; Ізбр. проїзв.(твір) [Вступ. ст. Ст Д. Прішвіной], т. 1—2, М., 1972; Автобіографія, в кн.: Радянські письменники. Автобіографії, т. 2, М., 1959.
Літ.: Хмельницька Т., Творчість Михайла Прішвіна, Л., 1959; Хайлов А., Михайло Прішвін. Творча дорога, М. — Л., 1960; Мотяшов І., Михайло Прішвін. Крітіко-біографіч. нарис, М., 1965; Трефілова Р. П., М. М. Прішвін, в кн.: Історія російської радянської літератури в чотирьох томах, т. 3, 2 видавництва, М., 1968; Ершов Р., Михайло Прішвін. Життя і творчість, М., 1973; Михайло Прішвін, в кн.: Історія російської радянської літератури, 2 видавництва, М., 1970; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографічний покажчик, т. 3, Л., 1964.
