Головін Федір Олексійович [1650—30.7(10.8) .1706], російський дипломат і державний діяч, генерал-адмірал (1700), граф (1702). Із старовинного дворянського роду. Склав і уклав з Китаєм Нерчинський договір 1689 . Був другим послом Великого посольства до Західної Європи. У 1697—1700, в період перших реформ і зміни зовнішньополітичного курсу, Р. став найближчим співробітником Петра I. Енергійно брав участь в створенні російського флоту. Спільно з Петром I вів секретні переговори про укладення договорів з Саксонією і Данією (1699). Разом с П. Би. Возніциним підготував посольство Е. І. Українцева до Константинополя для укладення миру з Туреччиною. У 1699 призначений начальником Військово-морського наказу. У 1700 начальник Посольського наказу, одночасно відав наказом Ямщика і Збройовою, Золотою і Срібною палатами. Ввів гербовий збір в Росії. Брав участь в організації російської регулярної армії. У 1701 супроводжував Петра I в Біржі, де був підтверджений союз між Петром I і Серпнем II, в серпні 1704 підписав російсько-польський договір. У канцлерство Р. була створена система постійних російських представників за кордоном, під керівництвом Р. визначений російсько-турецький кордон на Кубані і в Поднепровье (1703—05).
Літ.: Богословський М. М.. Петро I. Матеріали для біографії, т. 1—5, М., 1941—48 (див. Указ. імен); Терещенко А., Досвід огляду життя сановників, що управляли закордонними справами в Росії, ч. 1, СП(Збори постанов) Би, 1837; Крилова Т. До., Франко-росіяни відношення в першу половину Північної війни, в збірці: Історичні записки, т. 7, [М.], 1940; її ж. Російська дипломатія на Босфорі на початку XVIII ст (1700—1709), там же, т. 65, [М.], 1959.
