Голівка самонаведенія, пристрій, що знаходиться на самоуправляємом снаряді (зенітній ракеті, торпеді і ін.), стежить за метою і виробляє команди для автоматичного наведення снаряда на мету. Р. с. може управляти польотом снаряда на всій його траєкторії або лише на її частині. Основними вузлами Р. с. є: передавач, випромінюючий енергію на мету; приймач, що приймає відбиту від мети енергію; гироустройство і координатор, що дозволяють стежити за метою і визначати взаємне положення снаряда і мети; рахунково-вирішальний прилад, що виробляє команди, що управляють. Для самонаведенія використовуються випромінювання різних діапазонів хвиль (радіодіапазон, оптичний діапазон і ін.). Залежно від місця розташування джерела випромінювання енергії Р. с. діляться на активних (джерело випромінювання розташоване на снаряді) і напівактивних (джерело випромінювання розташоване поза снарядом і метою).
Літ.: Лазарев Л. П., Інфрачервоні і світлові прилади самонаведенія і наведення літальних апаратів, М., 1966.
