Головний штаб
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Головний штаб

Головний штаб , 1) один з найвищих органів військового управління в дореволюційній Росії. У 1815—32 Р. ш. існував як самостійне центральне відомство і називався Головний штаб його імператорської величності. У його веденні знаходилися особовий склад армії і служба Генштабу; за Військовим міністерством зберігалися лише господарські справи. У 1832 Р. ш. був скасований, але в 1865 відновлений у складі Військового міністерства. Р. ш. завідував особистим складом армії, її комплектуванням, обліком, дислокацією, пристроєм військ, розробкою планів війни, стройовою і бойовою підготовкою, воєнно-топографічною справою, збором відомостей про армії іноземних держав. При Р. ш. знаходилися: Військово-вчений комітет, воєнно-топографічний відділ, Комітет пересування військ, Мобілізаційний комітет (з 1875), військово-тюремна частина (з 1884), Миколаївська академія Генштабу, редакція «Російський інвалід», журнал «Військова збірка»; корпуси: офіцерів Генштабу, військових топографів, фельд'єгерів. У марте1900 апарат Р. ш. був роздільний на 5 управлінь: 1-го генерала-квартирмейстера, 2-го генерала-квартирмейстера, чергового генерала військових повідомлень і воєнно-топографічне. З установою в червні 1905 управлінь Генерального штабу компетенція Р. ш. значно скоротилася. За ним закріплювалися (Положення про Р. ш. 1911) справи по особовому складу армії військовому і цивільному управлінню козачих військ, Туркестану генерал-губернаторського, по пенсійних справах військового відомства. при начальнику Р. ш. знаходилася Вища атестаційна комісія. Р. ш. існував до січня 1918. У 1885 у складі Морського міністерства був створений Головний морський штаб, що завідував особовим складом флоту, стройовою і бойовою підготовкою; існував до січня 1918. У травні 1918 в Радянській республіці був створений Всеросійський головний штаб (див. Всероглавштаб ). 2) Штаб, що знаходиться на чолі вигляду озброєних сил. У СРСР поряд з Генштабом Озброєних Сил існують Р. ш. Сухопутних військ, Ракетних військ стратегічного призначення, Військ ППО(протиповітряна оборона) країни, ВПС(військово-повітряні сили) і ВМФ(військово-морський флот).

  Н. П. Ерошкин.