Гнома
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гнома

Гнома (греч. gnome — думка, думка), мораль, викладене у віршах або ритмічній прозі. Поширені головним чином в східних літературах (староєврейською, індійською, арабською, персидською). Р. були популярні в Древній Греції, особливо в елегійній поезії, у формі дістіхов або гекзаметрів. Гомер вкраплює їх в епос. Гесиод зазвичай писав Г.; особливо багато їх в зборах, що дійшли під ім'ям Феогніда з Мегари. У літературі Древнього Риму к Г. можна віднести вислови Публілія Сера і т.з. «Disticha Catonis».

  Літ.: Wilpert G. von, Sachwörterbuch der Literatur, Stuttg., 1964; Kindermann H., Dietrich M., Lexikon der Weltliteratur, Z., 1951.

  А. І. Фюрстенберг.