Гмиря Борис Романовіч [23.7(5.8) .1903, Лебедин, нині Сумської області, — 1.8.1969, Київ], український радянський співець (бас), народний артист СРСР (1951). Народився в сім'ї робітника-каменяря. У 1935 закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут, в 1939 — Харківську консерваторію (клас П. Ст Голубева). З 1936 соліст Харківського, з 1939 — Київського театру опери і балету. Р. був одним з провідних майстрів радянського оперного мистецтва. Володів красивим голосом теплого, оксамитового тембру, широкого діапазону, тонким художнім смаком. Його виконання було властиво повне злиття драматичного і музичного почав. Партії: Іван Сусанін, Руслан («Іван Сусанін», «Руслан і Людмила» Глінки), Борис Годунов («Борис Годунов» Мусоргського), Мірошник («Русалка» Даргомижського), Мефістофель («Фауст» Гуно); у операх радянських композиторів: Валько («Молода гвардія» Мейтуса), Кривоніс («Богдан Хмельницький» Данькевіча) і багато ін. З великим успіхом виступав як камерний співець. Гастролював за кордоном. Лауреат Всесоюзного конкурсу вокалістів (1939). Державна премія СРСР (1952). Нагороджений орденом Леніна.
Літ.: Стебун І. І., Борис Романовіч Гмиря..., До., 1960.
