Гипсографічеськая крива (від греч.(грецький) hypsos — висота і grapho — пишу), крива в прямокутних координатах, що показує поширеність на Землі різних висот (на суші) і глибин (на морі). Ета крива виходить, якщо по осі ординат відкласти висоти (вгору від початку координат) і глибини (вниз від початку координат), а по осі абсцис — площі, зайняті певними висотами і глибинами. Р. до. показує, що 80% рельєфу Землі доводиться на простір морського дна, невисоких рівнин суші і шельфу, а також високих вирівняних поверхонь. Частина кривої, що відображає профіль дна океану, називається батіграфічеськой кривій. Р. до. вперше була побудована в 1883 А. Лаппараном і в 1933 уточнена Е. Коссина. У 1959 В. Н. Степановим були перераховані дані для батіграфічеськой кривої, які внесли великі зміни до колишніх вистав.
