Гиляровський Володимир Олексійович [26.11(8.12) .1853, маєток у Вологодській губ.(губернія), — 1.10.1935, Москва], російський радянський письменник. Близько 10 років поневірявся по Росії, працював бурлакою, працює крючником, пожежником, провінційним актором. Перша книга розповідей «люди (1887) Трущоб» була знищена по розпорядженню царської цензури. Основні твори Р. створені після 1917. Із сторінок книг «Москва і москвичі» (1926), «Мої поневіряння» (1928), «Люди театру» (опублікована 1941), «Москва газетна» (опублікована 1960) яскраво і живо встає стара Росія: життя бурлак, міської бідноти, театральних підмостків, вдачі і звичаї старої Москви. Р. був талановитим битопісателем; у творах відбита його бурхлива, багата подіями, зустрічами і пригодами життя. У селі Картіно (Рузський район Московської обл.) створений музей Р.
Соч.: Вибране, т. 1—3, М., 1960; Соч.. т. 1—4, М., 1967.
Літ.: Гура Ст Ст, Життя і книги дядька Гиляя, Вологда, 1959; Кисельова Е., Гиляровський на Волзі, Ярославль, 1962; її ж, В. А. Гиляровський і художники, 2 видавництва. Л., 1965; Морозів Н. І., Сорок років з Гиляровським, М., 1963.
