Гиззат Тазі Калімовіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гиззат Тазі Калімовіч

Гиззат Тазі Калімовіч (справжнє прізвище — Гиззатов) [3(15) .9.1895, село Варзі-Омга, нині Агризського району Татарської АССР, — 7.3.1955, Казань], татарський радянський драматург, заслуженого на діяча мистецтв РРФСР (1940) і Татарської АССР (1939). Член КПРС з 1942. Народився в селянській сім'ї. Вчився в медресе. Перша п'єса Р. «Срібна монета» поставлена в 1923. Автор п'єси «Наймач» (1925, перероблене видавництво 1928), драм «Бішбуляк» (1932 перероблене видавництво 1948), «Іскри» (1935, русявий.(російський) пер.(переведення) 1952), «Потоки» (1937), «Полум'я» (1940), комедій «Славна епоха» (1936), «Сміливі дівчата» (1939). У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 і післявоєнний час написані п'єси «Таймасови» (1941), «Священне доручення» (1944), «Справжня любов» (1947), «Жертва егоїзму» (1950—54) і ін. Нагороджений 2 орденами.

  Соч.: Сайланма пьесалар, т. 1—3, Казан, 1954—56; Драмалар. Комедіялар Казан, 1965; Чаткилар, Казан, 1969; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Черевички, Каз., 1953; Потоки. Драматична трилогія, Каз., 1954.

  Літ.: Історія татарської радянської літератури, М., 1965; Гийззт Би., Драматург Тажі Гийззт, Казан, 1957.