Гиаліт (від греч.(грецький) hýalos — стекло), мінерал, різновид обпала, що містить до 10% H 2 O. Зустрічається у вигляді щільних водяно-прозорих безбарвних скориночок, гроноподібних агрегатів, дрібних сталактітоподобних утворень і т.п. Структура зазвичай відповідає аморфному гідрогелю, інколи частково раськрісталлізованному до субмікрокрісталлічеських фаз Sio 2 (а — кристобаліт, кварц). Блиск скляний; твердість за мінералогічною шкалою 5—6; щільність 2000—2200 кг/м 3 . Відкладається з гарячих водних розчинів, гейзерів, в порожнечах вулканічних гірських порід.
