Гжіцкий Володимир Зеноновіч [р. 3(15) .10.1895, с. Островец, нині Теребовлянського району Тернопільської обл.], український радянський письменник. Народився в сім'ї вчителя. У роки 1-ої світової війни 1914—18 солдатів австрійської армії. У 1926 закінчив інститут лісового господарства в Харкові. Друкуватися почав в 1924. Тема романа «Чорне озеро» (1929, русявий.(російський) пер.(переведення) 1930) — соціалістичні перетворення в Алтайському краю. Роман піддався критиці за невірне зображення національної проблеми на Алтаї. У 1957 Р. опублікував нову редакцію романа «Чорне озеро», потім історичний роман «Опрішки» (1962) про народного героя Західної України Олексе Довбуше, роман-трилогію «Великі надії» про історичні події на Україні з 1914 до 1941. Пише розповіді, повести для дітей і юнацтва («Самшитовий гай», «Пустинний берег», «Петіни лелеки» і ін.). У 1968 вийшов роман «Слово честі».
Соч.: Трембiтінi тони. Поєзiї, Хар., 1924; Наступ, Хар., 1932; Чорне озеро, До., 1957; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Чорне озеро, М., 1960; Великі надії, М., 1966.
