Гетерогенна система (від греч.(грецький) heterogenes — різнорідний), неоднорідна физико-хімічна система, що складається з різних по фізичних властивостях або хімічному складі частин (різних фаз ). Одна фаза Р. с. відокремлена від суміжної з нею фази фізичною поверхнею розділу, на якій стрибком змінюється одне або декілька властивостей системи (склад, щільність, параметри кристалічної решітки, електричне або магнітне поле і т.д.). Відмінність у властивостях окремих фаз Р. с. дозволяє здійснити, принаймні в принципі, їх механічне розділення. Приклади Р. с.: вода і водяна пара (відмінність в агрегатному стані), що знаходиться над нею, суміш двох різних кристалічних модифікацій сірки — ромбічною і моноклінною; дві рідини, що не змішуються, — масло і вода (відмінність в складі) і т.д. Різкого кордону між Р. с. і гомогенною (однорідною) системою часто провести не можна. Так, перехідну область між механічними сумішами (суспензіями) і дійсними (молекулярними) розчинами займають т.з. колоїдні розчини, в яких частки розчиненої речовини настільки малі, що до них непридатне поняття фази. Термін «Г. с.» широко застосовується у фізиці і хімії, особливо в хімічній термодинаміці .