Гершуні Григорій Андрійович [17(29) .9.1870, Шяуляй, — 16(29) .3.1908, Цюріх], один із засновників і лідерів партії есерів, організатор і керівник її бойової організації і член ЦК партії. По професії провізор. У 1902 організував вбивство міністра внутрішніх справ Д. С. Сипягина, замах на губернатора І. М. Оболенського в Харкові, в 1903 — вбивство губернатора Н. М. Богдановіча в Уфі. У травні 1903 Р. арештований і поміщений у фортецю Петропавловськую. На початку 1904 засуджений до страти, заміненої довічним висновком.
Осенью 1905 перевезений в Акатуйськую в'язницю (Східний Сибір), звідки в жовтні 1906 біг до Західної Європи через Китай і США. Спогади Р. — «З недавнього минулого» (1907).
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 16, с. 163—64; його ж, там же, т. 17, с. 147.
