Герасимов Інокентій Петрович [р. 9(22) .12.1905, Кострома], радянський географ, геоморфолог, грунтознавець, академік АН(Академія наук) СРСР (1953; член-кореспондент 1946). Член КПРС з 1945. Закінчив Ленінградський університет (1926). У 1936—56 очолював Відділ географії і картографії грунтів Грунтового інституту ним. В. Ст Докучаєва, з 1945 працює в інституті географії АН(Академія наук) СРСР (з 1951 — директор). Брав участь в експедиціях в Казахстан, Середню Азію, Західний Сибір, на Урал, Далекий Схід і ін. Подорожував по Західній Європі, Індії, Китаю, Японії, Цейлону, Сенегалу, Алжіру, Тунісу, Марокко, Гвінеї, Бразилії, Чилі, Уругваю, США, Мексиці, Нову Зеландії, Австралії. Керівник багатьох радянських наукових делегацій на міжнародних географічних, грунтових і ін. конгресах. Основні праці по генезису і географії грунтів, фізичній географії, а також по палеогеографії і геоморфологиі. Автор (спільно з До. До. Марковом) першого в СРСР зведення по історії льодовикового періоду на території СРСР (1939). Розробляє питання класифікації і розвитку рельєфу Землі з врахуванням новітніх сучасних рухів земної кори, охорони і перетворення природи і комплексного використання природних ресурсів. Розвиває конструктивний напрям в географії, що використовує новітні методи досліджень. Очолював редколегію «Фізіко-географічного атласу Світу» (1964). Голова Національного комітету сов.(радянський) географів (з 1957), президент Всесоюзного суспільства грунтознавців (з 1963), віце-президент Міжнародного географічного союзу (1960—68), віце-президент Міжнародного суспільства грунтознавців (з 1968). Дійсний член АН(Академія наук) Болгарії (1962), член Німецькою АН(Академія наук) в Берліні (1968), член Академії з.-х.(сільськогосподарський) наук ГДР(Німецька Демократична Республіка) (1968), член академії «Леопольдіна» ГДР(Німецька Демократична Республіка) (1965). Дімітровськая премія (Болгарія, 1963) за участь в дослідженні грунтів Болгарії. Нагороджений орденом Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Основні межі розвитку сучасної поверхні Турана, М-код.—Л., 1937; Льодовиковий період на території СРСР, М-коді.—Л., 1939 (совм. з До. До. Марковом); Структурні межі рельєфу земної поверхні на території СРСР і їх походження, М., 1959; Нариси по фізичній географії зарубіжних країн, М., 1959; Основи грунтознавства і географія грунтів, М., 1960 (совм. з М. А. Глазовськой); Грунти Центральної Європи і пов'язані з ними питання фізичної географії, М., 1960; Перетворення природи і розвиток географічної науки до СРСР, М., 1967.
Льоту.: Марініч А. М. [і ін.], Шістдесятиліття з дня народження і сорокаріччя наукової діяльності академіка І. П. Герасимова, «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. Серія географічна», 1965, ст 4 № 6; Мещери Ю. А., Вклад академіка І. П. Герасимова в геоморфологию, в кн.: Структурна і кліматична геоморфология, М., 1966; Фрідланд Ст М., Дослідження І. П. Герасимова в області грунтознавства, в кн.: Генезис і географія грунтів, М., 1966.
