Георгиу-діж (Gheorghiu-dej) Георге (8.11.1901, Бирлад, — 19.3.1965, Бухарест), діяч румунського робочого руху, державний і політичний діяч РНР. З 18 років брав участь в робочому русі. У 1930 вступив в Комуністичну партію Румунії (КПР). У 1932 вибраний секретарем Всеруминського ЦК дії робітників-залізничників. Влітку 1933 за участь в організації страйку залізничників і нафтовиків (січень — лютий 1933) був засуджений на 12 років каторжних робіт. У 1935 заочно кооптований в член ЦК КПР. У серпні 1944 у зв'язку з підготовкою озброєного повстання проти військово-фашистської диктатури компартія організувала втечу Г.- Д. з концтабору. Після звільнення Румунії від фашизму (серпень 1944) Г.-Д. керував боротьбою мас трудящих за здійснення соціально-економічних перетворень в Румунії. З жовтня 1945 генеральний секретар ЦК КПР (у жовтні 1955 — березні 1965 перший секретар ЦК партії). У 1944—48 очолював ряд міністерств. У 1948—52 перший заступник голови, а в 1952—55 голова Ради Міністрів. Двічі удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці РНР (1951 і 1961). З березня 1961 голова Державної ради РНР.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Статті і мови, т. 1—2, М., 1956; Звітна доповідь Центрального Комітету Румунської робочої партії 3-у з'їзду партії, в кн.: 3 з'їзд Румунської робочої партії, М., 1960.
