Георгиев Кимон (11.8.1882, Пазарджік, — 28.9.1969, Софія), болгарський державний і політичний діяч. Народився в дрібнобуржуазній сім'ї. Закінчив військову школу в Софії. Входив в політичні партії і організації: «Народна змова» (1921—23), «Демократична змова» (1923—31), політичну групу «Ланка» (1931—34). У 1926—28 міністр транспорту, пошти і телеграфу. У травні 1934 очолив державний переворот. У травні 1934—январе 1935 прем'єр-міністр. Уряд Р. встановив (23 липня 1934) дипломатичні стосунки з СРСР. У 1943 разом з керованою їм політичною групою «Ланка» прилучився до антифашистських сил, об'єднаних у Вітчизняний фронт (ОФ). 9 вересня 1944 очолив (до листопада 1946) те, що утворилося в результаті перемоги антифашистського озброєного повстання перший уряд ОФ. У 1944—49 голова політичної партії Народний союз «Ланка». У листопаді 1946—50 і в грудні 1959 — березні 1962 заступник голови Ради Міністрів НРБ(Народна Республіка Болгарія). У жовтні 1946 — грудні 1947 міністр закордонних справ. У грудні 1947 — березні 1959 міністр електрифікації і меліорації. З березня 1962 член Президії Народного зібрання НРБ(Народна Республіка Болгарія), заступник голови Національної ради ОФ (1962). Двічі Герой Соціалістичної Праці НРБ(Народна Республіка Болгарія) (1962, 1967). Нагороджений 5 орденами Георгія Дімітрова.
