Георгиев Петро (р. 21.11.1891, м. Слівен), діяч болгарського робочого руху, публіцист, історик. Член БКП з 1910. Народився в робочій сім'ї. У 1918—23 редактор ЦО(центральний орган) БКП (тісних соціалістів) газети «Работнічеськи вісник». У 1923—1928 член ЦК БКП (т. с.), в 1926—28 політичний секретар Виконавчого бюро ЦК БКП (т. с.), з 1954 член ЦК БКП. У 1928—35 у фашистських в'язницях, в 1941—42 в концтаборі. У 1945—50 заступник редактора, потім головний редактор газети «Работнічесько справа». У 1951—61 професор Софійського університету, в 1956—62 директор інституту історії БКП при ЦК БКП. Автор робіт по історії болгарського і міжнародного робочого руху. Герой Соціалістичної Праці НРБ(Народна Республіка Болгарія) (1964). Нагороджений орденом Георгія Дімітрова.
Соч.: Вплив Великої Жовтневої соціалістичної революції на Болгарію, М., 1957.
