Геоботанічні карти
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Геоботанічні карти

Геоботанічні карти , карти рослинності, карти, що відображують географічне поширення типологічних підрозділів рослинності (асоціацій, груп асоціацій, формацій), а також їх просторових комбінацій (комплексів, поєднань, рядів).

  Залежно від цільового призначення і принципів побудови Р. до. ділять на універсальних і спеціалізованих. Універсальні Р. до. показують розподіл природних одиниць рослинного покриву, що склалися в процесі його історичного розвитку, — корінних рослинних співтовариств, наприклад ялинових лісів, ковилових степів і т.д. На універсальних картах відбиваються також все ті зміни, яким піддалася рослинність під впливом діяльності людини, — кратковременно- і тривало-похідні співтовариства, наприклад березові ліси на місці ялинників, з.-х.(сільськогосподарський) землі на місці ковилових степів. Спеціалізовані Р. до. відображують межі рослинності, найбільш істотні для того або іншого напряму господарського її використання, мають різні прикладні завдання (карти кормові, лісові, індикаційні, рослинних ресурсів) і містять додаткові показники, у тому числі і кількісні.

  Універсальні Р. до. залежно від масштабу підрозділяються на детальних великомасштабних (1:5000 — 1:25000), узагальнених великомасштабних (1:50000 — 1: 200000), середньомасштабні (1:300000 — 1:1000000), дрібномасштабні формаційні (1:1500000 — 1:4000000), дрібномасштабні оглядові (1:5000000 і дрібніше). Новітні оглядові дрібномасштабні Р. до. світу, частин світу і СРСР поміщені у Фізіко-географічному атласі світу (1964); найбільш детальна з опублікованих Р. до. СРСР має масштаб 1:4000000 (1954). Р. до. окремих країн і їх частин входять в багато комплексних атласів, наприклад Atlas de France (1954), атласи Узбецькою РСР (1963), Азербайджанською РСР (1963), Забайкалья (1967), а також випускаються окремими виданнями. Спеціалізовані Р. до. (кормові, лісові, сировинних ресурсів) поміщені в багатьох атласах — Ленінградською (1967), Кустанайською (1963) областей і ін.

  Літ.: Принципи і методи геоботанічного картографування, М. — Л., 1962; Геоботанічне картографування, М. — Л., 1963—68; Küchler A. W., Vegetation mapping, N. Y., 1967.

  Т. І. Ісаченко.