Генц Фрідріх
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Генц Фрідріх

Генц (Gentz) Фрідріх (2.5.1764, Бреслау, — 9.6.1832, Вейнхаус, біля Відня), австрійський політичний діяч і публіцист. Народився в сім'ї прусського чиновника. З 1786 на прусській державній службі, в 1802 перейшов на австрійську. З середини 90-х рр. 18 ст як публіцист люто виступав проти французької революції, потім проти наполеонівської Франції. Отримував субсидії від низки країн (в т.ч. з 1802 від Англії). Близький радник і довірена особа До. Меттерніха, Р. був секретарем Віденського конгресу 1814—15, конференції союзних міністрів в Парижі в 1815, конгресів Священного союзу в Ахене, Вероне, Лайбахе і Троппау. Був одним з активних захисників феодально-монархічної реакції. Вигадування Р. — важливе історичне джерело,

  Соч: Ausgewählte Schriften., Bd 1—5, Lpz., 1836—38; Tagebücher., Bd 1—4, Lpz., 1873—74; Tagebücher (1829—1831), W., [1921]; Briefe, Bd 1—3, Münch. — Ст, 1909—13.

  Літ.: Sweet P. R., Friedrich von Gentz. Defender of the Old Order, Madison [1941]; Mann G., Friedrich von Gents. Geschichte eines europäischen Staatsmannes, Z., — W., 1947.