Геліогеофізіка
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Геліогеофізіка

Геліогеофізіка (від геліо... і геофізика ), наукова дисципліна, що вивчає вплив процесів, що відбуваються на Сонці, на геофизичні явища. Випромінювання спокійного Сонця (за відсутності на нім активних процесів) складається з постійного в часі електромагнітного випромінювання у всіх діапазонах спектру (рентгенівському ультрафіолетовому, видимому, інфрачервоному і радіодіапазоні) і слабкого потоку корпускул (в основному електронів і протонів) — т.з. сонячного вітру . З перерахованих компонентів поверхні Землі досягають лише видиме і радіовипромінювання. Перше несе основну кількість енергії, що поступає в тропосферу і гідросферу і визначає їх тепловий і динамічний режим. Ультрафіолетове і рентгенівське випромінювання іонізуют верхні шари атмосфери (створюють іоносферу) і т.ч. роблять можливим короткохвильовий радіозв'язок на великі відстані. Корпускулярна радіація поповнює частками радіаційні пояси Землі і хвіст магнітосфери Землі, витягнутий убік, протилежну від Сонця.

  При появі активних процесів на Сонці відбувається посилення випромінювання в рентгенівському, ультрафіолетовому і радіодіапазоні спектру і викидаються (у вузькому тілесному вугіллі) корпускулярні потоки з швидкостями декілька сотень км/сек і вище. Посилення короткохвильової радіації викликає збільшення щільності іоносферних шарів, що приводить на освітленій стороні Землі до ослабіння або припинення радіозв'язку на коротких хвилях і до поліпшення радіозв'язку на довгих. Корпускули, насичуючи радіаційні пояси прискорюються в них і проникають в земну атмосферу до глибин іоносферних шарів в приполярних областях. При цьому виникає аномальна іонізація, що приводить до сильних порушень радіозв'язку, полярних сяянь і посилення свічення нічного піднебіння (в результаті збудження корпускулами атомів повітря), виникають магнітні бурі як результат рухів потоків заряджених часток. У свою чергу, наслідком коливань магнітного поля є земні струми і індукційні струми в провідниках різних пристроїв, що створюють перешкоди в їх роботі. Можливо, корпускулярні потоки можуть змінювати також і характер циркуляцій в земній атмосфері і тим самим, не міняючи загальної кількості отримуваною Землею теплоти, приводити до її перерозподілу по Землі, тобто до змін погоди. Досліджується вплив електромагнітних полів, пов'язаних з сонячними корпускулами, на різні ефекти в біосфері Землі.

  Літ.: Митра С. До., Верхня атмосфера пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1955; Сонячні корпускулярні потоки і їх взаємодія з магнітним полем Землі. Сб. ст., пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1962; Поглинання радіохвиль в полярній шапці. [Сб. ст.], пер.(переведення) з англ.(англійський), М-кодом, 1965; Тверськой Би. А., Динаміка радіаційних поясів Землі, М., 1968; Дорман Л. І. і Мірошніченко Л. І., Сонячні космічні промені, М., 1968

  М. Н. Гневишев.