Гельдерлін , Хельдерлін (Нölderlin) Іоганн Крістіан Фрідріх (20.3.1770, Лауфен, — 7.6.1843, Тюбінген), німецький поет. Вивчав богослів'я в Тюбінгене (1788—93) одночасно з Г. Гегелем і Ф. Шеллінгом. У 1794—95 жив в Йене, де слухав лекції І. Фіхте і познайомився з Ф. Шиллером і І. Ст Гете. Положення напівзлиденного гувернера і особливо безнадійна любов до дружини банкіра Сюзетте Гонтар (названою їм у віршах Діотімой) важко відбилися на душевному стані поета. Проте Р. продовжував працювати над віршами і переведеннями. У 1806 був поміщений в психіатричну лікарню.
В 80-і рр. пізній представник «Бурі і натиску» (вірші «Лавровий вінок», «Густав Адольф» і ін.), Р. на початок Великої французької революції створює поезію, пройняту усвідомленою громадянськістю. У «Гімнах до ідеалів людства» (1790—97) — зразках революційного просвітницького класицизму Р. виражає прагнення до боротьби ради торжества свободи. Надія, що Велика французька революція стане джерелом прогресивних змін і у феодально-роздробленій Німеччині, втрачена поетом після термідоріанських подій. З середини 90-х рр. поет звертається до руссоїстському пантеїстичному культу природи («До природи»), прагне філософськи зрозуміти протиріччя післяреволюційної дійсності («Гімн долі Гіперіона» «Людина», «Ваніні», «Голос народу»). Його ідеалом стає гуманістична утопія у дусі Еллади («Діотіма», «Плач Менона по Діотіме», «Архіпелаг»). На рубежі століть в поезії Р. з'являються елегійні тонкі алегоричні образи Любові і Страждання, мотиви безнадійної самоти. Трагічна доля його героїв, романтичних бунтарів в ліричному романі «Гіперіон, або Відлюдник в Греції» (1797—99), і в трагедії «Смерть Емпедокла» (1798—99, русявий.(російський) пер.(переведення) 1931). Новатор вірша, Р. зробив вплив на німецьку поезію 20 ст Елементи містики, що виявилися в пізній поезії Р., були використані буржуазною критикою для спотворення його творчої подоби. Радянські літературознавці і учені ГДР(Німецька Демократична Республіка) освітлюють творчість Р. як перехідне явище від Освіти до прогресивного романтизму.
Соч.: Samtliche Werke, Bd 1—6, Stuttg., 1946—61; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вигадування, М. 1969.
Літ.: Луначарський А. Ст, Соціологія і патологія в історії літератури, «Літературний критик», 1935 № 12; Берковський Н. Я., Ф. Гельдерлін, «Питання. літератури», 1962 № 1; Becher J. R., Über Literatur und Kunst, B., 1962, S. 865—71; Leonhard R., Vorwort, в кн.: Hölderlin J., Ein Lesebuch für unsere Zeit, Weimar, 1956, S. 7—56; Michel W., Das Leben F. Hö1derlins, Fr./M., [1967].
