Гельветічеськая республіка
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гельветічеськая республіка

Гельветічеськая республіка , республіка на території Швейцарії в 1798—1803; її найменування походить від латинської назви Швейцарії — Гельвеция. Виникла після вторгнення в країну військ французької Директорії і перетворення її в залежну від Франції державу. Вторгнення було вироблене під приводом допомоги повстанню, підготовленому в кантоні Ваадт швейцарськими дрібнобуржуазними революціонерами і направленому проти олігархічного режиму. 5 березня 1798 французьких військ узяли Берн. 12 квітня був проголошений «єдиний нероздільний» Р. р. і введена конституція, складена за зразком французькій конституції 1795. Були скасовані всі станові відмінності і феодальні права, оголошувалася свобода совісті, друк. торгівлі, ремесла і ін. В той же час влада була централізована і передана до рук ставлеників Франції. Женева, Базель і ін. території були приєднані до Франції. 18 серпня 1798 Р. р. уклала оборонно-наступальний союз з Францією і тим самим виявилася залученою у війну з 2-ою антифранцузькою коаліцією. У 1802, після виходу великої частини французьких військ з Р. р., майже у всіх кантонах спалахнуло повстання проти уряду і його французьких заступників. Це змусило Наполеона 19 лютого 1803 по т.з. «Акту про медіациі» відновити на території Р. р. державний пристрій, що існував до 1798.

  Ю. П. Мадор.