Гексахорд (від греч.(грецький) héx — шість і chorde — струна, буквально — шестіструнник), діатонічний шестіступенний звукоряд . Застосовувався в ранньому середньовіччі (з 11 ст). Складався з послідовності: тон, тон, півтон, тон, тон. За цим принципом на різних рівнях споживаного тоді загального звукоряду (від сіль великої октави до мі другої) будувалося сім Р.
