Гекатей Мілетський (греч. Hekatáios Milesios) (близько 546—480 до н.е.(наша ера)), старогрецький історик, географ, один з прадавніх греч.(грецький) прозаїків. Автор «Землеопису» (соч. у двох частинах: «Європа», включаючи Північну Азію, і «Азія», включаючи Єгипет і Лівію) — одній з перших географічних робіт страноведчеського характеру. Це вигадування, мабуть, супроводилося картою із зображенням ойкумени (населеній частині суші). Карта Р. М. не виявлена, проте навіть часткове відтворення її по опису Геродота і ін. авторів і уривки (більше 300) «Землеопису», що збереглися, дозволяють наочно судити про географічні вистави древніх греків. Ін.(Древн) вигадування Р. М. — «Генеалогія» (збереглися фрагменти) — містило старогрецькі міфи і віддання, систематизовані як історичний опис.
Ізд.: Hecataeus [of Miletus], Fragmenta. Testo, introd., appendice e indici 2 cura di G. Nenci, Firenze [1954]; у русявий.(російський) пер.(переведення), у збірці: Латишев Ст Ст, Вісті древніх письменників про Скіфію і Кавказ, «Вісник древньої історії». 1948 №1; Шеффер Ст, Нариси грецької історіографії. «Університетські вісті» (Київ), 1883 № 1, 3; 1884 №5, 6, 7.
Літ.: Ельніцкий Л. А.. Знання древніх про північні країни, М., 1961; Томсон Дж., Історія древньої географії, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1953.
