Гейер (Geijer) Ерік Густав (12.1.1783, Рансетер, Вермланд, — 23.4.1847, Стокгольм), шведський історик, філософ, поет і композитор. Професор Упсальського університету (1817—46). Представник шведського романтизму і культурно-національного руху (етіцизма). Для історичних вигадувань Р. («Феодалізм і республіканізм», 1818—19, «Літопис держави свєєв», 1825, і «Історія шведського народу», т. 1—3, 1832—36), як і літературних робіт, написаних з романтичних позицій, характерне складне переплетення консервативних і демократичних тенденцій. Очолював літературне суспільство «Готський союз» (див. Швеція, розділ Література). Р. прагнув відродити героїчний дух древньої Скандинавії («Вікінг», «Вольний селянин», «Останній скальд», 1811), використовував фантастичні мотиви шведського фольклору («Маленький вугільник», 1815, і ін.). Деякі вірші Р. покладені їм на музику, стали популярними піснями. Як політик виступав спочатку з консервативних позицій, а в кінці 30-х рр. перейшов на ліберальних.
Літ.: Толстой Л. Л.. Сучасна Швеція в листах-нарисах і ізображенієх, М., 1900; Мислівченко А. Р., Еволюція світогляду Е. Р. Гейера, в кн.: Тези доповідей Всесоюзною конференція з історії, економіки мові і літературі скандінавських країн і Фінляндії, ч. 1, Петрозаводськ, 1968. с. 127—30; Landquist J., Geijer, en levnadsteckning, Stockh., 1954.
