Гейденгайн , Хейденхайh (Heidenhain) Рудольф Петер Генріх (29.1.1834, Марієнвердер, — 13.10.1897, Бреслау), німецький фізіолог і гістолог. Професор університету в Бреслау (з 1859). У 1856 Р. встановив вплив сили постійного струму на ефект роздратування ним рухових нервів. Аналізуючи т.з. тономоторний феномен — повільне тонічне скорочення м'язів мови з перерізаним руховим нервом при роздратуванні периферичного кінця чутливого язичного нерва, — Р. показав, що він обумовлений побічною дією судинорозширення. Відкрив гальмівний вплив роздратування певних точок кори великих півкуль на скелетну мускулатуру. Виявив залежність теплоутворення в м'язах від умов їх діяльності — кровообіги, навантаження, інтенсивності роздратування і др.; зареєстрував виділення тепла при одиночному м'язовому скороченні. Встановив активну роль ниркового епітелію в мочеобразованії і відповідних клітинних елементів організму — в лімфообразованії і всмоктуванні з кишок. Травні залози, по Р., підкоряються впливу двох пологів нервів: секреторних, обумовлюючих виділення секрету, і трофічних, визначаючих хімічні перетворення в залозі. Р. показав, що пепсин і соляна кислота виділяються різними залізистими клітками шлунку. Запропонував метод ізольованого шлуночку, недоліки якого були розкриті і усунені І. П. Павловим.
Соч.: Physiologische Studien, Ст, 1856; Beiträge zur Histologie und Physiologie der Dünndarmschleimhaut, B., 1889; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Фізіологія віддільних процесів, в кн.: Германн Л., Керівництво до фізіології, т. 5, ч. 1, СП(Збори постанов) Би, 1886.
Літ.: Павлов І. П., Пам'яті Р. Гейденгайна, в його кн.: Полн. собр. праць т. 6, М. — Л., 1952, с. 96—108.
